Великомихайлівська громада

Одеська область, Роздільнянський район

Герої не вмирають - вони вічно живуть у наших серцях!

Дата: 02.02.2024 15:57
Кількість переглядів: 140

Фото без описуСерце загиблого воїна Валентина зупинилось, але Герої не вмирають! Вони житимуть доти, доки ми про них пам’ятаємо!

А ти на небо зовсім рано полетів,

В обійми Бога, що прийняв тебе до себе.

Розлуки з рідними ти не чекав і не хотів,

Залишив біль і смуток, що без тебе...

Кричала мама: "Повернись, не покидай!"

До твого серця щільно притуляла вухо,

Все повторяла: "Сину не вмирай..."

Замовк весь світ, довкола стало глухо.

Її слова врізалися в серця,

І люди умивалися сльозами.

Не поведе тебе вже до вінця,

Спинився рід й скінчилось все для мами…

Лиш день і ніч, і зболена душа,

І чорна хустка, що закрила сонце й небо.

Тобі написано посмертного вірша,

Але тобі вже там цього всього не треба.

Тепер ти ангел і до неї прилітай,

Обнявши крилами нечутно, ледь торкнувшись,

Ти маму в ніч холодну зігрівай,

Щоби відчула, що ти поряд, посміхнувшись.

Бо в сиротини тут опори більш нема,

Ти був єдиною надією на старість.

Для тебе все старалась, та дарма,

Нема онуків, хто відчує жалість.

Від вітру й сніговиці захищай,

Щоб не промокла під дощем холодним.

Сховай від граду той мізерний урожай,

Щоб цілий рік не був її голодним.

Від спеки в літню днину прикривай,

Щоб не нагрілась голова на сонці,

І сльози теплим вітром витирай,

Щоб хусточка просохла у долоньці…

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь