Маскування трудових відносин під виглядом цивільних відносин – одна із найчастіших форм незадекларованої праці в Україні
На сьогоднішній день є досить багато непоодиноких випадків, коли роботодавці використовують працю фізичних осіб приховуючи трудові відносини.
Маскування трудових відносин під цивільні відносини полягає в тому, що працівники формально не оформлені на роботу за трудовим договором, а замість цього залучені до роботи на основі цивільно-правових договорів, таких як договір підряду, надання послуг, тощо.
Трудовий договір та цивільно-правовий договір - це дві різні юридичні угоди, які регулюють різні види відносин між сторонами.
Розглянемо деякі основні відмінності між ними:
- трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін;
- цивільно-правовий договір є угода між фізичними або юридичними особами будь-якої форми, за якою одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу (надати послуги) за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (надану послугу). Цей договір може бути укладений між будь-якими сторонами. Метою договору є отримання певного матеріального результату. Він визначається після закінчення роботи та оформлюється актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню та поетапну оплату;
- за трудовим договором працівника беруть у штат підприємства для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації, тощо;
- за цивільно-правовим договором виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організує свою роботу і виконує її на власний ризик. Процес організації трудової діяльності залишається за його межами;
- трудові договори підлягають спеціальним процедурам і умовам їх розірвання, встановленим трудовим законодавством, які зазвичай передбачають поважні причини для припинення трудових відносин;
- цивільно-правові договори можуть бути розірвані або відмінені відповідно до умов, викладених у самому договорі або законодавстві.
Отже, хоча існують певні спільні елементи між трудовими договорами та цивільно-правовими, їх відмінність полягає в специфічних умовах, регулюванні та процедурах, що визначають права та обов'язки сторін у відповідності до їхньої природи та мети.
Слід зазначити, що маскування трудових відносин має серйозні негативні наслідки як для самих працівників, так і для економіки країни в цілому. Працівники, які працюють за цивільно-правовими договорами, зазвичай не мають забезпечених прав і гарантій, які надаються працівникам за трудовими договорами. Крім того, ця практика призводить до зниження надходжень до державного бюджету через уникнення сплати податків та обов'язкових внесків.
Головний державний інспектор
відділу з питань праці Управління
інспекційної діяльності в Одеській області
Південного міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці України Тетяна АЛІ
Сьогодні у нашій постійній рубриці #ЗАПИТАННЯ_ВІДПОВІДІ розглядаємо, чи може підприємство направити рекомендованим листом трудову книжку працівника за адресою, зазначеною ним в заяві про видачу трудової книжки, якщо це не адреса законного представника і не адреса такого працівника.
Діючим законодавством про працю, зокрема Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, встановлено, що пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Така письмова згода може бути викладена в будь якій формі (лист, повідомлення, заява про видачу трудової книжки, тощо), проте має містити чітке, однозначне і зрозуміле волевиявлення працівника отримати трудову книжку шляхом пересилання її поштою на зазначену ним адресу.
Отже, роботодавець зобов’язаний надіслати трудову книжку на адресу, зазначену у письмовій згоді працівника.
Відділ з питань праці Управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці України проводить сеанс «Прямої телефонної лінії»:
7 травня 2024 року з 10.00 до 17.00 на теми:
«Як укладати договір на умовах нефіксованого робочого часу»;
9 травня 2024 року з 10.00 до 17.00 на теми:
«Порядок виправлення неправильного запису в паперовій трудовій книжці»;
10 травня 2024 року з 10.00 до 16.00 на теми:
«Чи виникає в працівника право на щорічну відпустку під час призупинення трудових відносин».
По телефону 0973741562 на запитання роботодавців, найманих працівників відповість провідний інспектор відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці України Сорокін Ігор Борисович
